ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ (2019)

Но. Прот. 96

ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО
ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ

+ ВАРФОЛОМІЙ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ
АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУ
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ,
БЛАГОДАТЬ І МИР
ВІД ГОСПОДА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА,
А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.

* * *

Благодаттю Бога, що дарує всі дари, ми знову дійшли до Святого і Великого Посту, арени аскетичної боротьби, щоб очиститися Господньою допомогою через молитву, піст та смирення, а також щоб підготуватися до духовного переживання чесних страстей і святкування прекрасного Воскресіння Христа Спасителя.

У світі різноманітної плутанини аскетичний досвід Православ’я являє собою безцінний духовний скарб, невичерпне джерело божественного знання і людської мудрості. Благословенний феномен аскези, чий дух пронизує весь наш спосіб життя, – адже «аскетизм – це християнство у всій своїй повноті», – це не привілей небагатьох або обраних, а «церковна подія», спільне благо, спільне благословення і спільне покликання для всіх вірних без винятку. Аскетичний подвиг, звичайно, не є самоціллю; принцип «подвиг існує заради подвигу» не діє. Метою подвигу є перевищення власної волі і «помислу плоті», перенесення центру життя з індивідуального бажання і «права» на любов, яка «не шукає свого», відповідно до уривку з Писань: «Нехай ніхто не шукає свого власного добра, але користі іншого» (1 Кор. 10:24).

Такий дух панує протягом довгого історичного шляху Православ’я. У Новому Материку ми стикаємося з чудовим описом цього етосу відрікання від «свого» в ім’я любові: «Деякі пустинники зі Скетісу одного разу підійшли до Амми Сари, яка запропонувала їм кошик з основними харчами. Старці відклали добру їжу і споживали погану. Праведна Сарра сказала їм: «Ви справді ченці зі Скетісу». Ця чутливість і жертовне використання свободи є чужим для духу нашого віку, який визначає свободу індивідуальними твердженнями і претензіями на права. Сучасна «автономна» людина ніколи не споживала б погану їжу, а тільки добру, переконавшись, що таким чином вона висловлює індивідуальну свободу – хоча і використовуючи її достовірно, і відповідально.

Саме тут лежить вища цінність православної концепції людської свободи. Це свобода, яка не вимагає, але ділиться; не наполягає, але жертвує. Православний віруючий знає, що автономія і самодостатність не звільняють людство від кайданів свого я, від самореалізації і від самовиправдання. Свобода, «яку дарував нам Христос» (Гал. 5.1), мобілізує нашу творчу здатність і використовує її як відмову від самозахоплення, як безумовну любов і як спільність життя.

Православний аскетичний етос не знає поділу і дуалізму; він не відкидає життя, але перетворює його. Дуалістичне бачення і заперечення світу не є християнським поняттям. Справжній аскетизм є світлим і благодійним. Для православної самосвідомості характерно, що період посту пронизаний радістю Хреста і Воскресіння. Більше того, аскетична боротьба православних християн, – так само, як і наша духовність і літургійне життя взагалі, – передає аромат і сяйво Воскресіння. Хрест знаходиться в центрі православного благочестя, але це не є кінцевою точкою відліку в житті Церкви. Натомість, суть православного духовного життя – невимовна радість Воскресіння, до якої Хрест відкриває шлях. Відповідно, в період Великого Посту, квінтесенція досвіду для православних християн завжди є прагненням до «спільного воскресіння».

Моліться, отже, дорогі брати і сестри в Господі, щоб ми сподобилися бути достойними, з благодаттю і підтримкою з висоти, через заступництво Богородиці як першої серед святих, і всіх святих; щоб ми могли провести час Святого і Великого Посту, як доречний і радісний перед Христом, радісно звершуючи, згідно з правилами церковної традиції, «загальну боротьбу» посту, яка гасить пристрасті, постійно молячись, допомагаючи тим, хто страждає, і бідним, прощаючи один одного і «дякуючи за все» (Сол. 5.18), щоб ми могли з побожним серцем вшановувати «Святі, Спасительні і Страшні Страсті», а також життєносне Воскресіння Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Якому належать слава, сила і подяка на віки вічні. Амінь.

Свята і Велика Чотиридесятниця 2019р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх